Рейтинг користувача: 5 / 5

Активна зіркаАктивна зіркаАктивна зіркаАктивна зіркаАктивна зірка
 

(Рубрика Село та люди!)

Гумористичне оповідання

Людоньки милі, що то було? Що то творилось? Що то є на наше сьогодення?

Повилазила ота нечиста сила! Чортівня ота! «Була під сімома замками» подана простому народові у зворотній інтерпретації.

Все що відбувається з нами не десь там у країнах другого ґатунку, а в цивілізованій милій рідній країні, моїй Україні.

 

По Ностордамусу повинен бути третій Ірод, який приведе планету Земля до повного знищення. Блакитна Кульбабка знає, хто то є!!!

Два було, третій намалювався – оприходувався. Він впевнено іде до своєї мети.

А як же! Наростив міць військову до абсурду в своїй країні. Потрібно ж якось її «провітрити», щоб «моль не трахнула». Ось він і лупить нею «по своїх», щоб «чужі» боялись.

То не наш «горе-клоун» - країни та його сини «два брата акробата». Бери вище. Туди, в недалеке зарубіжжя.

Матюкався Голубий Одуванчик – ніжна квітка, крив благим матом, сипав міцним своїм словом на голови винуватцям того «бедламу», який повилазив.

Прижилась ота нечесть за неповних 100 років свого існування, модифікувалась, укоринілась на землі українській. Теперо за свою видає.

Що постійно присутнє за «всі часи та народи» то гіркий присмак криміналу.

Забрехались «іроди», пограбували Україну, довели народ «до ручки». Нині «знахабніли морди» спонсорують терористичні угрупування на землях України-матінки.

«Повний абзац» українському народові. То факт! Смішно крізь сльози дивитись на в’ялі потуги влади на псевдо патріотів нашої Батьківщини.

Саботаж, свавілля, зрадництво, хабарництво збоку вище названих.

Прірва лежить між героями Небесної Сотні та «господарями нашого життя» - капіталістами, можновладцями, міліціянтами, бюрократами.

Яскравий приклад: гастролер-артист-друган головного нашого горе-клоуна країни Ахметка. «Раздолбай мозків наших» гасає по вулицях Донецьку з прапором України, спасає свій капітал у банках далекого зарубіжжя від санкцій.

Не повилазять очі «лже-святим» нашим отцям, що дали прихист награбованому горе-клоунові у келіях монастирських.

Та тож відібране у сиріт, калік, неможних, хворих. Не бояться гріха «святі отці» ?! Тримають в страху та в покорі своє «стадо» самі ж… Немає слів…

Чому не вдарить громом та не влупить блискавкою Всевишній за скоєні гріхи в служителів його на землі нашій? Горіти їм в пеклі!!!

Зверталась Блакитна Кульбабка у своїх листах до самодержавця, то біш «самодура» однієї з братніх країн! Зверталась Блакитна Кульбабка також і до всього слов’янського народу. (Окремо до кожного… бо їх ототожнювати не можна.) Допетрав, що марно то все…

Думаю собі так! Була колись в минулому відома всім в Росії людина Распутін. Видно не сповна очистилась душа його в потойбіччі від скоєних на цьому світі своїх гріхів. Від того Распутіна теперо в наш час в нашому світі залишилась його половинка.

Лишень тим можу пояснити оте спустошення душі його.

Ніяк не може зрозуміти-допетрати Ваша Блакитна Кульбабка, що … на такому високому рівні чолов’яга, нехай і половинка Распутіна, мислить як несповна розуму хо-лоп?!

То ще не факт, що в сучасному світі дійсно живе половинка Распутіна.

Зваж, шановний читачу, всі за та проти далі по тексту… Не будемо запобігати «попереду батька в пекло»…

Включаємо дедуктивний метод Шерлока Холмса, встановимо істину сучасності.

Для того піднімемо історичні факти життя та смерті Распутіна.

Блакитна Кульбабка сумнівається чи був Распутін видатною людиною, але популярною то напевно що так?! ?!

Історія донесла нам «всі його таланти».

Лише один із них акцентую на ньому увагу, бо то потрібно далі по тексту.

Він отой Распутін за життя був дуже охочий до жінок! Кажуть, що лікував він «своїм методом полового акту» душу та тіло слабої половинки людства.  Звичайно Блакитна Кульбабка «не стояв зі свічкою» при тому дійстві.

Ну що я можу сказати?!

«Честь йому і хвала» за те, що він Распутін «заліз у той Рай».

Багато кажуть шанувальниць було у цілителя Распутіна. Можливо плітки, що сама імператриця «лікувала» свої хвороби у «знахаря-лікаря» ? ? ?

Не знаю чи дійсно зцілював він «отим своїм методом? Напевно, що так!!!

Чому? Дам відповідь…

Бо одна хитро-мудра жінка не захотіла придавати землі «оте достояніє людства» та відтяла пеніса у Распутіна на смертному одрі.

Так би мовити оскопила мертвого Распутіна (це одна із версій – Блакитна Кульбабка за що купив інформацію, за те й продав! Не жарт!)

А те що Блакитна Кульбабка своїми очима бачив великого пеніса Распутіна у формальдегідному розчині одного з сучасного колекціонера у 5-ти літровій банці скляній! То факт!

Колекціонер стверджував, подавав факти дійсності, що ото «причандалля» Распутіна.

«Оте причандалля» і є наша сучасна частинка (не половинка) Распутіна – вона ожила.

Той чоловічок завжди в стані ерекції.

Немає чоловіка – мислителя, політичного діяча, стратега-тактика…

«Агресор-сперматазоїд всіх за-тра-хав!»

Напевно розсердився «повелитель Потойбіччя», що ми людини лишили його такої «достопримечательності» (я за пеніс Распутіна).

- Хотіли? Маєте! (Я маю на увазі половинку Распутіна, що живе в наш час).

Тільки так я можу пояснити що то в нашій рідній ненці Україні по-ро-би-ло-ся!

Як ото в народі кажуть – «все через жопу робиться»! Ну це ж виняток – випадок…

Ось цей що я вище описав…

Та й не до жартів мені…

Невже так образились ви «самодури» за оту заборгованість газу? А вже скільки ви вже вкрали з цієї країни-неньки – великі кошти тратили на підтримку терористів на нашій землі. Жадібність Ваша безмежна. Чому не бачите реальних подій, які відбуваються з моєю нещасною країною? Яскравий представник своєї системи… встромляєте ножа нашій нещасній державі в спину. Вам би повернутись обличчям до свого народу! Не жопою!

Напевно Вас, шановний, хтось таки міцно тримає за яйці? Кров ударила Вам і мізки? Блакитна Кульбабка в шоці! На такому високому рівні «человічище» мислить як ма-раз-ма-тик! (Але я повторююсь!)

Повірте простому українцю з далекого східного селища, яке носить грізну назву «Революціонер» з вашим світоглядом, що ви, «половинка Распутіна», впевнено ідете до прірви самознищення. Та чорт з Вами – ідіть, але… ви тягнете свій народ в нікуди та інші народи, яких по-не-во-ли-ли…

Не пробачить історія (якщо вона в нас буде) вашої сліпоти, глухоти, глупоти…

Живемо ми теперішнім часом. Боляче, шкода що гинуть люди. Марно з Вами «половинка Распутіна» мати справу. Міцно зомбовані своєю ідіотською спотвореною ідеологією насилля та величі. Настане день, ваші «подвиги» стануть вам комом в горлі. Думається мені, Україна стане вам поперек горла. Подавитись ви нею!

Жах! Ото стерво! Жах паралізував мій розум, тіло від безвиході у даний для простого українця час. Пограбували, зруйнували країну, оборонну міць…

Та що там?

Духовність людей спотворена, інтелект знівечений. Де слово дане гарантами нашої безпеки? Є ж підписаний меморандум. Хто за це відповість?

«Богів не судять!»

Напевно, що так!!!

Розплачується, як завжди, простий український народ.

Гине ЦВІТ НАЦІЇ!!!

Підлість людська немає меж!

Не залишаємо в спокої наше минуле.

Були в історії люди, які погано-добре залишили слід в наших умах.

Наразі я про Бандеру, Власова.

Мені не потрібно пояснювати, хто то є?

Освічена тверезомисляча людина винесе дійсну інформацію про внесок вище названих на користь народу свого. Були у них і послідовники – бандерівці, власовці.

Нікчемні люди спотворюють пам'ять Святого Георгія, прикриваючи свої корисливі потреби, свої діяння святою людиною. Він, Святий Георгій напевно уже перевернувся в своїй домовині (якщо вона в нього є) від зневажливого ставлення та спотворення його святості деякими «діячами-послідовниками».

Блакитна Кульбабка хоче наголосити – про бандерлогів та кацаперлогів сучасних (по нинішньому трактуванні).

Чому зневажають одних? Товчуть, убивають інших? Відбирають не тільки землі – життя, право на вільний вибір жити в цивілізованій вільній країні без корумпованості, криміналу. Одним словом, без без-пре-де-лу!!!

На рахунок ка-цап-цап-цап-перлогів!!!

Зажерливість немає меж!

Апетит росте під час вживання їжі!!!

Грузія – відтягали Абхазію, Південь Осетії…

Молдова – відтягали Придністров’я…

Україна – відтягали Крим (поки що…)

По тій же самій схемі зливають Луганськ, Донецьк…

На черзі Харків….

О Харків!!!

То зовсім інша історія … там є лідер сьогодення…

Мер міста Кернес … не пішов на поводу своїх ха-зя-єв. За те отримав снайперський вистріл в спину…

Блакитна Кульбабка поважає ту людину з великої літери… Мо-лод-чин-ка!!!

Тобі, шановний Кернес, від мене велика вдячність, що ти є! І дай Бог тобі здоров’я! (Щиро!).

Всіма іншими якостями ти володієш! Умом, талантом лідера, господаря, совістю та честю… Дуже рідко знайдеш ті якості людські в наш час та ще й на українській землі…

Я маю на увазі – на такому високому рівні «корита».

Ми, ж, шановний читачу, повертаємося власне до кацаперлогів. Проаналізуй, любий друже, рівень життя простого російського народу у далекій голубінці Росії-матушки. Хтось світиться «лощеними, відкормленими мордами, відшліфованими в солярії»!!! (то образно і достовірно). Хтось злидарює далеко від Москви та Пітера!!!

«Великий самодуре всія Русі», поверніться мордою до свого народу, до його проблем. Відверніть свою морду від Європи, від України!

Блакитна Кульбабка продовжує стосовно України, запитує себе і Вас, шановний читачу:

- Де армія України?

Відповідь:

- Пішла на розбудови дач генералам.

В наш час «голими тілами» простого українця «на амбразуру» тої нечистої сили, що повилазила та «користає Україну в хвіст та гриву!».

Побирається наша армія світом та у простого народу свого.

Чим кращий Ваша Блакитна Кульбабка? Ось цей сраний юморист задає дуже багато запитань. Відповіді не знаходить.

Живе він у світі своїх ілюзій (марень) на сході країни. Що він може? На що здатен?

Тільки й того, що крити благим матом вслід кривдникам своїм.

На селі майорять поодинокі прапори незалежної нашої країни на обійстях патріотів. Не перевелись розумні люди в наших краях. Председатель сільської ради – «сцикунець» затаївся, вижидає. Хто ж кого? Поруч Крим. Все може бути! Піди угадай!

Коли ж усе «устаканиться», йому все одно чий буде прапор майорить на землі України. Вичікує! Зараза!

Працівники медичного закладу вивішали прапор незалежної неньки України. Честь їм та хвала!

Стосовно нашого новообраного президента. Він дійсний «Камікадзе». Положив свою кучеряву голову на плаху добровільно.

Блакитна Кульбабка стосовно нашого «українсько-російського дебілізма». Таке у нас є на сьогодення. Факт!!!

Далеко не йдемо. Повертаємося до мого села. То біш, рубрика село та люди.

Що «гутарить» простий народ.

Точніше одна із моїх родичок, яра представниця на минулих виборах нашого «Клоуна». Видно в цілях відбілювання свої гріхів, спорюючи ще не скоєного в майбутньому дійства. Зробила свої умозаключення тугими своїми мізками:

- Камікадзе теж буде красти! Всі вони однакові (напевно по собі рівняє!)! взагалі мені все одно!

Агов! Людоньки добрі! Блакитній Кульбабці не все рівно! Трясця Вашій Матері!!!

Мені не все одно, в якій країні будуть жити діти, онуки, правнуки мої. Бажаю всім серцем, щоб жили вони в незалежній, цивілізованій країні з мирним небом над го-ло-во-ю…

Повертаємося знову до людей мого села.

Кажу своїй однокласниці-подрузі дитинства в минулому

- Що ж ми за люди такі українці? Кожен до себе гребе. «Моя хата скраю, я нічого не знаю!»

- Лише курка дурнувата від себе гребе… - відповідає вона.

Так я її і охрестив з легкої руки її ж самої – «Курка-Наседка». Вже на пенсії вона. Всеньке життя пекла пірожки та продавала в місті. Таке враження, ніби то з пірожками мозги свої продала.

Слухай далі, друже, мою історію про жінку – Курку. Дійшла та історія до маразму. Містика-фантастика.

Покритикую наразі себе.

Блакитний Кульбабка що кращий? Я не кращий!!!

Матінка природа та теж ополчилась проти мене. Ніби констатує факти мого життя нікчемного.

- Ти що кращий? Засранець ти, отакий! Нінащо не здатний. Тільки й того, що гониш благим матом своїм кривдникам та воюєш «в ополченії» з сільськими бабами. (Вибач, читачу, що повторююсь! То по тексту потрібно!)

Що ж ти зробив, щоби хоч якось допомогти ненці Україні в скруті? – запитую себе.

Та ти територію власного – часного сектора захистити не можеш від вторгнення там «всяких-різних».

Давай, Друже, буду по порядку розповідати історію свою. Май терпіння, шановний читачу!

Як кажуть в народі: «Сміх та гріх!»

«То все» анекдотично-парадоксально-актуально-містично! (Во закрутив, замутив). Учись у мене (артист)!

Наразі, уяви собі. Сиджу в туалеті. Іде процес очищення організму. «Святеє-святих»! Усамітнився в туалеті-хатинці. Вона у кожного на селі є у дворі. Двері не зачинив. Туалет оповитий зеленою лозою виноградника, розквітлим бузком, молодими деревцятами садку. Одним словом – КРАСА!

На мою територію до хатинки лізе-повзе їжак. Такий старий, «матьорий» аж бурий. Перетнув кордон туалету. Став як укопаний, витріщився на мене своїми очками – ґудзиками. Потягнувся я бува ногою сковирнути винуватця з моєї території. Не дотягнутись, бо… Іде процес… Мені Блакитній Кульбабці як всім нормальним людям хотілось побути самому без свідків в цей урочистий відповідальний для організму час.

Їжак уперто спостерігає за мною!!!

Вночі дражнить моїх псів. Вони припнуті та не можуть його дістати.

Вдень переключився на мене.

- Ах ти, диверсант-терорист російський, чеченець куплений, оборотень в пагонах, тітушка ти безмозгий, кацаперлог ярий, зрадник зі свого ж народу –стріляєш своїми очима в мене як снайпер в спину, - пішов геть з мого приватного володіння.

Не проймеш словом оте тупе створіння.

Вирячив зеньки, сопить у дві дірки, ігноруючи мене.

На що та ситуація зі мною схожа, шановний читачу?

Пробач мені за невдале порівняння! Такий Блакитний Кульбабка недоумок!

Те ж саме відбувається з нашою країною!

Хоче, прийшов час, прагне вона вивільнитися від «грязі та мразі», очистити свій організм від «відхідних нечистот». Від наросту – атавізму. Вороги користають момент. Паралізована вона у всіх структурах влади, оборони, господарства, науки, освіти, медицини, бо… «дехто» … «срав золотими батонами» на позолочених унітазах, прикриваючи свої «грязні ділішки» святими іконами.

Блакитний Кульбабка сидить не в такій розкоші як «Клоун-циркач». Справляю свою нужду. Той клятий іжачище – терорист порушив всі закони прилічая, стоїть «вирячив зеньки», поїдаючи мене поглядом. Нерви мені псує, коли безсилий. Іде ж процес! – очищення!

- То ж моя собственість! – Йому байдуже!

Ах ти агресор! Повна відсутність діалогу!...

Їжак-мудак почекав стільки йому потрібно було…

Ні! Точніше! Скільки мені потрібно було часу для своїх потреб… «Швиденько зробив ноги». Не дістав, не спіймав підлу тварюку. Щез, «випарувався» в заростях городу.

На цьому мій день з пригодами тільки-но розпочався.

До того! Декілька днів назад мені зі Львова передали каву. Що то за чудо з чудес!!! Львівська кава!

Не знаю чому? Вона дійсно особлива!

Брешу! Знаю чому!

Мені довелось бувати в різних містах України по роду роботи. Ніде не зустрів кращої кави, ніж у кав’ярнях Львова. Львів’яни поціновують своє надбання. Ніколи не підсунуть клієнту тухлі протерміновані зерна кави. Як роблять, наприклад, у закладах міста Херсона. Недарма саме місто у ві сні ма-тю-кахєть-ся (жарт). Чому? Засуджує людську зажерливість.

Напевно що так!!!

Містика-фантатиска. Надалі поясню….

Днем пізніше, після того, коли отримав каву, бачу на городі порається сусідка «Курка». Приїхала з міста допомогти по господарству стареньким батькам. Захотілось пригостити подругу дитинства кавою, поспілкуватися. «Нічого людині не чужде людське». Запросив. Не відмовила, прийшла. Ніби то гарно поспілкувалися.

День пройшов, другий…

Вернеться до мене сусідка «Курка» жопою, не відповідає на мої вітання.

- Чим образив? – запитую себе.

- Незрозуміло! Отак відгадує Блакитна Кульбабка ребуси життя. Вів себе чемно, порядочно. Можливо тому образилась? Потрібно було брутально себе поводити? Є такі жінки, які таке полюбляють! Напевно що так? Та й облишимо цю тему.

А ні! Фіг! Обставини складаються так, як ото… воно ж таки лізе оте питаннячко «з усіх дірок» (як кажуть в народі).

Після обіду та пригоди з їжаком-диверсантом поливає Блакитна Кульбабка свій виноградник на межі з подвір’ям батьків «Курки-Насідки». В заростях виноградної зелені мене не видко. Метушня там у сусідів. Життя вирує.

Зрозумів, що «Курка-квочка» зі своїм виводком зібралась на море. Сіли вони на свій транспорт-велосипеди тай «попинзлювали во своясі».

Повиповзали з хати старенькі тато й мамо Курки. Сидять собі на причіпку, тішаться тишиною, що утворилась після від’їзду виводка. Вони не бачать мне в заростях винограднику. Ведуть бесіду між собою.

Старий – Що, сусід Блакитна Кульбабка обгородився дзеркалами?

Стара – Хворий на голову! Хворий на голову! Дурак!!!

І мене як блискавка в голові луснула. Звичку маю ставити люстерка (маленькі в хаті) віддзеркалюванням назовні до двору у вікнах. Недавно повиносив великі старі дзеркала, у яких зламалось обрамлення, подалі від онуків на старе обійстя, подалі від гріха, щоб бува діти не порізалися. Повиносив на старе обійстя та й підпер під хату лицем до двору старих Курки – сусідів моїх. Майже три метри до межі «йойних». Такі собі амулети (жарт).

Думки мої, вершники мої. Кажу собі:

- Мені сусід, Гімофродіт, з іншої сторони двору взагалі повісив на мою огорожу різні там бите скло та дзеркала у прозорій плівці лише на мою сторону.

Блакитна Кульбабка не вар-ня-ка-є, не при-рі-ка-єть-ся з того. В даній ситуації зі старенькими сусідами соблюдав всі міри субординації. Ось який виник конфуз!

- Ах ти «лохундра-куриця-квочка»! На мою гостину підняла мене на глум! (Думаю так собі)

Включаю дурачка, як ото чортяка з-під землі виростаю, випростовуюсь на повний зріст та просовуючи своєю мордякою в проміжок (просвіток) гілля зеленого листя винградника. Запитую отак дурнувато з при-ба-ба-хом.

Блакитна Кульбабка – Тітка Тосю, хто то в Вас там захворів на голову? (придуркувато)

Уяви собі, шановний читачу, то метрів 3-4 від них не стою, а нависаю з піднебесся, з нівідкуда… Ні рук! Ні ніг! Лише морда в листі. (Схоже щось із кінофільму «Операція И»). Тільки там мордяка була прорізана в шпалерах, а в мене в листі винограду. Правда там ще щось було вирізано! У мене з цим іншим «усьо путьом»!

Повертається стара на голос і бачить мою підвішену морду в листі.

- О! Бачив би ти, друже, стару в цей час!

«Чорт шельму мітить» - так кажуть в народі. На її обличчі чорти свій танок відбивали. Разом з ними і стара танцювала свій відьомський танок, виправдовуючи свою глупоту.

Стара – Ой! Так голівонька болить! Давлення скаче, міняється (чорти в неї відбивають копитцями на обличчі, бо бреше) – Хвора! Хвора у мене го-лі-вонь-ка!!!

Лепетала вона, клацаючи вставною щелепою зубів – протезів.

Блакитна Кульбабка – Тітко, не беріть дурного в голову, а то дійсно зійдете з розуму. Бережіть себе…

Бува щоб ще й на язиці не вискочила болячка від злих слів – завершив свою атаку на негатив сусідську.

Не мав більше бажання вести діалог з нею, відповідати на ханжество людське. Пожалів стару! І так отримає…

Ну скажи? Пригостив колежанку кавою..

Ні інтелекту! Ні духовності! Торгаш та й все тут!

Через деякий час повернулась майже під вечір доня – квочка старенької. Вони «обсосали» подію, закрившись щільно за дверима в хаті. Щоб я бува не почув.

Блакитна Кульбабка була уже на поливі картоплі. Це трохи далеченько від сусідів. Чув як стара, літаючи на своїй мітлі (таке приспосіблення у неї є) по подвір’ю нарікала:

«Що у своєму подвір’ї не скажи те, що сказати хочу!!!»

Погрожувала щодо мене!

- Скажу йому, як ти доню навчила, коли він підійде ближче.

Блакитна Кульбабка собі під ніс мугикнув:

- Хрен два я о вас підійду!  Не дістанете мене «відьомське отродіє»!

Дві голови в момент повернулись в мій бік,переварюючи почуте. Чи то дійсно щось було сказане? Сміх та й годі!

Добре під вечір подруга «Курка» покликала мене «на посиденьки» під причіпок свій. Думки мої коні:

- Чуєш (сам собі) ? Я її на каву! Вона «на посиденьки» мене кличе. Іди ти під три чорти! Підла баба!!!

Гидко! (про себе я мовив)

Насправді нібито про-мо-ро-зов-ся я, ігноруючи запрошення, нібито не до мене говорилося.

Жінка моя зробила своє умозаключення:

«Дзеркала відбили негатив від нас у зворотному напрямку до сусідів». Кумедія! То ж насправді я відбив наїзди сусідки. Ходить бачу стара по межі за загорожею у своєму дворі копирсається в землі. Напевно хрести ставить чаклує! Воно таки так!

Чари її материлізувалися. Не жартує Блакитна Кульбабка. Знаки природи поповзли до мого двору! Ті дві жінки мають силу від Чорта, бо…

Але все послідовно опишу. Після поливу городу.

Чуть смеркалося. Поставив воду в електрочайнику кип’ятити, заварив каву собі, зробив бутерброд. Сунув того бутерброда до рота, тільки-но став жувати і…

Закляк…

«Бляха Муха!!!»

То в літній кухні. Двері відчинені на двір. Стоїть моя кицька Настя, посланець доброї волі, та білої магії (вся біленька) в зубах з гадюкою на порозі кухні. Гадючий хвіст висить теліпається відгризений наполовину. Голова в того гада в стійці нападу. Настя перехватила зубами чуть нижче шиї (так би мовити якщо та шия в гадюки є).

Гадина більше десь метра. Не брешу!

Можливо зі страху великого мені так здалося. Не знаю!

Кішка марширує повз мене в другу суміжну кімнату. Вглиб літньої кухні.

Воссідає як ото на постаменті біля грубки. Тай сидить не випускає здобич.

Мені потрібний був час для того, щоб відкашлятись, востановити дихання. Взагалі прийти до тями… бо… подавився.

Відкашлявшись, на вулицю вибіг з переляку. Схопив тут же швабру. Мерщій кинувся до кішки….

Невже відпустила (думаю собі) ту гадину?... піди знайди потім… перевертай все догори дригом… Як десь ото заповзе та нечесть… Жах! Абзац!

Біжу до Насті. В одній руці швабра, в другій шматок відкушеного бутерброду, в роті дожовую рештки цілий день нічого ні їв – інстинкти)…

Скільки справ одночасно – чим Вам не Юлій Цезар місцевого розливу!

Розумниця моя Нестєнька сидить мене чекає, коли оговтаюсь з того страху…

Придавлюю гадюку, хватаючись так, щоб ні мене, ні кішку не вкусила. Під рукою топор… (можливо Настя молодчинка тим що сіла біля топора теж мене врятувала – я наніц забув про те, чим буду вбивати гадину, біг лише рятувати кішку). Хватаю топор в третю руку (жарт – встиг дожувати-проковтнути канапку).

Шваброю придавлюю так, щоб ні мене, ні кішку не вкусила потвора. Прошу Настю:

- Настю, відпусти будь ласка гадюку!!!

Розумниця вмить відпускає. Один удар топором і в момент голова нечисті відлітає, висить тільки на шкірці, та й того…

Мене колотить як ото в пропасниці. Думки полонили мою дурнувату голову… Як ото нечистий спокушає..

- Візьми цю гадину та й кинь тим сусідам – відьмочкам до двору – полякай їх…

Соромно, гидко стало Блакитній Кульбабці. Спустився в думках «нижче плінтуса», до рівня «страхополоха» в полі… (жарт)

Тільки й промовив:

- Прости мене, Боже, за гріхи мої даже в думках моїх!!!

Дякую тобі за підтримку та захист!!!

Дозволь мені, шановний друже, трішки доповнити до образу головної героїні даного трилера, за свою кішечку Настю мовити…

Вона мені дісталась від мами моєї в спадок.

З дитинства пам’ятаю уже котра кішечка вся білесенька – ні одного пятнишка. Навчена. Обов’язково.

Зловить будь-яку здобич, принесе до господаря, показує свою роботу, демонструє… тільки опісля з’їсть…

«Біла магія мого роду!!!» - так Блакитна Кульбабка називає її.

«Берегиня мого сімейного очага!»

І то не жарти…

На цьому буду закінчувати свою розповідь, бо підходить до кінця день з пригодами…

Вибачай, друже, за каламбур такий у цьому оповіданні.

Спишемо то на безладдя та дії «чар сусідок-відьом»!

Та й по тому…

Пока! Пока!

 

2 червня 2014 року.

 

Всі персонажі видумані так як і дійства…

 

P.S.

Як ото катком (машина для укатки асфальту) по житті людей пройшли, по головах, по думках…

 

Блакитна Кульбабка слухав по 1-му російському каналові телевізора пряму мову «сперматозоїда всія Русі».

Вже і половинкою Распутіна його не хочеться називати.

Йшла трансляція з Білорусії. Там була зустріч наших президентів.

Таке враження, що не здатен «сперматозоїд» почути когось «окромя себе»…

Господи, яку ж він маячню несе?! ?!

Наскільки брутально пихата, брехлива, зарозуміла в своїй агресії людська істота…

Чи то людина? Що то таке є? Є таке що?

Так, поверхньо правильно говорите, агресоре, що віками наші держави були пов’язані устроєм, господарством, розвитком науки, освіти… То факт! Але кривите душею…

Чому далі не констатуєте факти?

Коріння Вашого криміналу у всіх сферах діяльності (ваші стали нашими), корупція, хижі клани, хабарництво…

Ще при СРСР одні із братніх республік працювали на збагачення «декого іншого»…

В той час було обкрадання братнього народу, а нині то без-пре-дєл…

Без-пре-дєль-щик ти «головний сперматозоїде всія Русі»!!!

Бог тобі суддя!!!

 

25 серпня 2014 року.