Загляну милій я в очі,
Прозорі, чисті як струмочки.
В них весняні барви поля.
В очах цих і моя доля.
В них літнього дня тепло,
Брів чорних – птахове крило.
Сяйво дозрілого колосся,
На плече падає волосся.
Зеленої травиці килим.
Твоїм коханим, милим
Дай дозвіл, люба, стати,
Ніжно, вірно тебе кохати.
Здивовано мовчиш!
Очі прикрити віями спішиш.
Поглянь! І ось який
Відкритий погляд мій.
Кажу тобі, що я кохаю,
Для тебе серце відкриваю,
До тебе прагну душею і тілом,
Твоїм хотів би стати милим.
Дамо ми нове життя
Щоб побороти небуття.
Відкрий же очі сміливіше,
З коханням жити цікавіше.
До тебе донести я мушу,
Що віддаю тобі я серце й душу.
Найти тебе я, люба, зміг
На перехресті доріг.
Житті віддам за честь твою.
Знайшов кохання й не згублю.
Шепоче тихий вечір
«Обійми стан дівочий».
На устах міцний поцілунок
Найде в її серці відлунок.
Засвітяться щиро очі,
Ті очі – очі дівочі.
До милого в них благання
На вічно його її кохання.
30.10.1991 р.