Осінь
Кличе в гості.
Свідомість
Летить у простір.
На небі сонце
Холодне серце.
В меланхолії
Степова прерія.
Сіє ранок
Прозорий туман.
Веселка
Крила метелика
Вітає,
Плече підставляє.
Барвиста,
Коштовна підвіска
Поєднала акваторію
Степу і моря.
Морю тісно
В берегах звісно.
Хвилею
Змієподібною
На берег кидається,
Піниться.
До істерії материк
Моря звик.
Морський бриз
Жіночій каприз.
В повітрі
Зависла тінь
Загроза грози.
Замріяний обрій
Полотна сувої
Дістає зі скриньки
Хмаринки-скатертинки.
Сережки-намистинки,
Обручки-перлинки,
Купками, ріденько,
Кругленькі і пухкенькі,
На тканині павутинній,
Ніжно-білосніжній,
На небі блакиті
Розкидані квіти.
Серед білих хризантем
Парами і гуртом
Плавають в озері
Хмари - лебеді.
На небі основі
Волошковій,
Ниткою прозорою
Вишива узорами
З бісеру, діамантами,
З любов’ю Аріадна.
Чарівна спокуса
Шовку і батиста.
Нареченої мрія
Сукня весільна.
Небо віддзеркалило
Схвильоване море – марево.
Спокусило звабило
Марево розтануло.
Хмаринкова мрія
Зваблива як повія.
Розірвана мережка
Хмаринкова стежка.
В рабстві залежності
Просторової обмеженості
Хмари-магніти
Гуляють світом.
В степу ранок
Покинув дому ганок.
Без сумніву
Відкрив ворота дню.
Хмари-сновиди
Себе немає куди подіти.
Під гіпнозом
По небу ковзають.
З півночі на південь
Вже пора опівдня.
За морем обрій
Насупив брови.
Хмарами - потворами
Себе закидав,
Тим і пообідав.
Танув час.
Свічечкою згас.
Хмари враз….
Змарніли,посивіли.
Синьо-чорні,
Згорьовані.
Обрій
Заблокований
Хмаровою завісою.
Що важким коромислом
Над морем провисло.
На небі завис
НА пегасі Парнас.
Дав майстер - клас…
Відтворив апокаліпсис…
На небі
В прояві відверто
Розверглося пекло.
В одну мить
Уява розум полонить.
Змальовує картини
Дивні.
Хмари віконце
Закрили сонцю.
І все ж між хмаринками
Знайшли шпаринку
Світла смужки
Ніжки восьминіжки.
Сонечко маяк,
Дороговказ зник.
Нажахані вівці-хмари
Збились отарою.
Вовків зграя їх доганяє.
Застиглим німим докором
На небі шторм.
Слушна нагода
Для осінньої негоди.
В свій зірковий час
Зевс ввійшов в транс.
Ударив молотом
По наковальні з золота.
Лупонув зі всієї сили
Іскрами посипало.
Полетіли іскри блискавками
Вогняними списами.
Розкроїли небо навпіл,
Впали на суходіл.
Театральне дійство
Відкрилось святих відомство.
Відстоює «заповідей сім»
В промові грім
Так гепнув !
В степу тетерев оглух.
Басом грім рокоче
Догнати блискавку хоче.
Та шалений темперамент має,
«Світ за очі» втікає.
Знову грім шандарахнув.
Ніби з гармати
Снарядом гатить.
В блискавку цілить
В очах йому світить.
То Зевс
«У нервах увесь»
Гупа молотом
Як дятел дзьобом-долотом.
У блискавки
Сили беруться звідки?
Крізь сито
Рикошетом
Сіє з дурі
Вогняні кулі.
Гримить грім басом,
Зчиння галас,
Доганя блискавку - пройдисвітку.
Та своє знає.
Втікає…
Вогняними списами вдаряє,
Сліди замітає.
Містичне дійство
Нервово-паралітичне.
В періодичності
Ритмічність.
В тому річ
Що вечір як ніч.
Виносять на загал
Святі скандал.
Відкритий
Зради портал.
Не забули і «про мене
Семена».
Презентація
Для лжепапараці.
І ось він! Ось!
«Зрілий пшениці колос»!
Дощова сльоза
Стьобає як лоза.
По обличчі
В відчаї.
Тому,
Свідку єдиному.
Хто побачив танок інтиму…
В радості прикрість…
Земля втратила цнотливість!
Дощові краплини
Спраглими устами
До землі припали.
Під гострим кутом наріз
В калюжах сліз.
З неба дощ. Ні! Повінь!
СИМФОНІЯ ОСЕНІ
ЗЕВС МАЕСТРО
КЕРУЄ ОРКЕСТРОМ!
30.11.2018р.