Star InactiveStar InactiveStar InactiveStar InactiveStar Inactive
 

Родом із Жидачева, львів’янка,

З Херсонщини вітає тебе «панянка»!

(зворотний бік геноциду)

Гумореска в стилі фантазі.

 

Родом із Жидачева, львів’янка,

З Херсонщини вітає тебе «панянка»!

Колись, на перехресті доріг,

Життєвий шлях разом проліг.

 

Дотепер! Суцільним жахом!

Не палачем! Винахідливим катом!

Приходиш ти до мене в снах

І ніхто про це не зна…

 

Розумом заморочена, сука!

Не морозенко! Люта!

Жива ти ще? Чи мертва?

Людиноподібна стерво?

 

У нас то було так!

Ти начальник! Я дурак!

«Існування підлеглої омріяна

Випробуванням тиранією.»

 

Життєвими обставинами збита,

Була тобою терта, бита.

Чому терпіти довелось?

Так склалось! Так повелось!

 

Не той час Чорнобиль – 

Серця біль…

Чоловік ліквідатор.

Чужинка! Ні роду! Ні хати!

 

Орендована квартира! Ні! Закуток!

Двоє малих діточок.

Ще й нечистий в придачу

Підсунув роботу із начальницею з лихою вдачею.

 

Не націоналіст була! Нацист!

«поцілуй себе, курва, під хвіст!»

Елементарно – натурально

Поступки твої були не гарні.

 

«У всі часи та народи» - однім словом – 

Положенням своїм службовим

«Користувала в хвіст і гриву» -

Було то не абияке диво.

 

Мене – «людину» з вищою освітою

Обложила робочою сіткою.

Не давала по розрядам росту.

Морила го-ло-кос-том.

 

Я про мізерну свою зарплату

Прибиральниці була варта.

Твоя «ложь, пиздешь, провокация» -

Східнячка з обов’язками не справляється?!

 

На мене свою роботу

Валила з охотою.

Діла твої, начальнице, ниці

Як і ота робота по сумісництву.

 

Та робота була мені в додаток.

Тобі до кишені зарплата

Кажуть у народі

Про таких як ти – «чорнорота».

 

Пліток павучиця павутиння

Плела майстерно неупинно.

Помнеш прилад дорогущий цифровий

Заховала склеротичка в сейфик свій…

 

Про нього нанці за-бу-ва-єш!

Мене в крадіжці зви-ну-ва-чу-єш?!

Метрологія! Ел. ламповий завод

Поголос за мною крадійки ходить.

 

Скажи навіщо? Чого ради?

Біля мене вікна завжди навстіж відкривати?

Зима! Мороз! Вітер свище!

Що? Східнячка для тебе пусте місце?

 

Мій хронічний бронхіт

Передає тобі, курва, привіт.

«Українки ми по крові – 

Жили в злагоді! Любові!»

 

Тирану незнайоме каяття?!

Що? Східнячка для тебе була сміття! ?

« Я не сіно! Не полова!

По твоїм словам «гонорова»! ?

 

Мені ж потрібно було якось

Від твого хамства захищатись?

Від твого, стерва, негативу,

Голівонька моя посивіла.

 

Не заглядувала тобі в рот!

Об’явив мені колектив бойкот.

Прийняв, ясно, що твій бік…

Надавати б по пиці тобі як слід.

 

В моєму презирливому мовчанні

Не розгледіла страждання?

Там було скрито стільки болю…

Плювати в душу не дозволю…

 

Далі вспоминаєш!

Сторінки життя перегортаєш!

Посміємося, друже, разом

Над винахідливістю за-ра-зи!

 

Подарунок отой! Свекрушин щербатий сервіз

«Устючок тобі під хвіст».

Ти мені його пе-ре-да-ру-ва-ла…

Соратниць у відділку потішала.

 

Знаю! Пораду дала з них одна.

Недодумалась би сама.

Що за виховання? Що за манери?

«Плід генетичної химери? ? ?»

 

На підлість у Бога чи є стаття?

Я про стиль твого, скотиняка, життя?

Коварства, ненависті набралась де?

У тебе і гімно не пропаде…

 

Нечистий взяв тебе на поруки,

Нехай щасливі (як я) будуть твої діти, внуки.

«Оминає їх дійсність пекла»,

Та Доля мучеників-предків.

 

Як поживає твій чоловік?

Ще пердить поруч з тобою твій вік?

Одночасно тебе –не-за-до-віль-ня-є?!

Від тиранії оргазм маєш?

 

Твій жидачівський родовід,

Що натерпівся в минулому бід…

У нього на тім світі шок:

«Перевершив ворогів нащадок!»

 

Ну не знаю! Я не знаю!

Пробачаю тебе, сука! Все пам’ятаю!

На добре сподівання марні

Далі продовжу оповідання.

 

Завод на той час по бартеру товаром

Платив працівникам зарплату.

Давав змогу ви-жи-ва-ти,

Сімейний бюджет якось ла-та-ти.

 

Передаю привіт на разі

Твоїй порадниці подрузі

Тій, що все чує! Бачить!

Нехай хтивість собі пробачить!!!

 

Хтось же совість у неї украв?

Як вона ото бракований товар

Мені при розподілі наділяла…

«Шалава» грязні руки мала…

 

Масло! Картопля! М'ясо! Яйці!

Часто вишкрібки, окрайці

Я до школи дітям мала…

Сліз моїх ти, скотиняка, не бачила, не знала…

 

Суки! Ви були гірше за ОМОН

Робили серці моєму «шмон»

Чи знайшли те, що шукали?

Життя вам руки не пообрізало?

 

Вспомніть, стерви, для примеру

Колегу свого! Інженера!

Від ото ваших «добрих справ»

Ближче до Києва втікав.

 

Продав все! Майно! Хату!

Стару матір взяв в охапку

Та й поїхав у світи…

Перспектива у Львові йому не світить.

 

В минулом начальник його поважав,

Можливості працювати давав…

Прийшов час – відправився в інший світ,

Залишив на землі конкретний слід.

 

Підлість твою «тримав в узді»,

При ньому не могла ти «звіздіть»

Тіпа! Був для тебе він Кгбіст…

«Піджимала при ньому сука хвіст!»

 

Обставини благоприємно для тебе склались,

Його не стало…

Вивернула своє нутро, тебе понесло…

«Підлеглих ти не їла! Жерла!»

 

Новий став начальником «Седой Амур»,

Брав у травлі участь курв.

Відставник! Алкаш ярий…

Начальник відділку був ніякий.

 

Робота для нього «тиха гавань».

Після довгих років плавань,

«Засунув в піхви парабелум»,

«Пришвартував в ній свій корабель».

 

Ходив на роботу як на свято,

Мав до пенсії зарплату.

Мав зі складу дармовий спирт,

І щоб п’янство своє скрить

 

Спав, закрившись в кабінеті,

«Бідні прилади не протерті»

Як то кажуть: «витанцьовували гопака,

Коли давав він хропака».

 

«Стогнали стеля й стіни,

Свідки безневинні»,

Як ота скотина поруч,

«Ґвалтував робот»! Сволоч»

 

Відділок, по-сучасному ГЕТО…

Совість! Порядність! Де ти? Де ти?

Ні сумлінність! Ні каяття!

Люди-свині! Ви і є у місті сміття!

 

Сьогодення! Несе кару місто Лева!

Люди добрі в чому проблема?

Констатую фактом:

Падлюк в місті ба-га-то!!!

 

Сміття!!! Так от! 

Допустім у вищих сил то громоотвод!

Ви навалили гори бруду!!!

Увага! Поруч проживає курва…

 

Львів’яни! Що то? Стиль життя?

З усіх дірок пре сміття…

Перебір невігластва і хамства

«Скеред зброду шановного панства» ?!!

 

22 липня 2017 г.

«Не гонорова! Не блатна! Не наворочена!

Научилась у вас бути сволочною!!!