Print
Category: Вірші
Hits: 1721
Star InactiveStar InactiveStar InactiveStar InactiveStar Inactive
 

Загляну милій я в очі,

Прозорі, чисті як струмочки.

В них весняні барви поля.

В очах цих і моя доля.

В них літнього дня тепло,

Брів чорних – птахове крило.

Сяйво дозрілого колосся,

На плече падає волосся.

Зеленої травиці килим.

Твоїм коханим, милим

Дай дозвіл, люба, стати,

Ніжно, вірно тебе кохати.

Здивовано мовчиш!

Очі прикрити віями спішиш.

Поглянь! І ось який

Відкритий погляд мій.

Кажу тобі, що я кохаю,

Для тебе серце відкриваю,

До тебе прагну душею і тілом,

Твоїм хотів би стати милим.

Дамо ми нове життя

Щоб побороти небуття.

Відкрий же очі сміливіше,

З коханням жити цікавіше.

До тебе донести я мушу,

Що віддаю тобі я серце й душу.

Найти тебе я, люба, зміг

На перехресті доріг.

Житті віддам за честь твою.

Знайшов кохання й не згублю.

Шепоче тихий вечір

«Обійми стан дівочий».

На устах міцний поцілунок

Найде в її серці відлунок.

Засвітяться щиро очі,

Ті очі – очі дівочі.

До милого в них благання

На вічно його її кохання.

 

30.10.1991 р.